Hello, my dears! Today is a beautiful day, just like yesterday. We have sunny, warm, windless and really perfect weather. Blessed May ends today. In terms of weather, it really was perfect for me this year.
Yesterday I finally took my car to a nearby village for minor repairs. I had about an hour of free time... I rarely visit this village, so I happily walked the streets. May painted the world with new colors. Jasmine, rose hips, irises and much more are blooming.
Привіт, мої дорогі! Сьогодні гарний день, як і вчора. У нас сонячно, тепло, безвітряно і просто ідеально. Блаженний травень сьогодні закінчується. У плані погоди він таки дійсно був ідеальним для мене цього року.
Вчора я врешті відвезла свою машину на невеличкий ремонт у сусіднє село. У мене була десь годинка вільного часу... Я в цьому селі буваю вкрай рідко, тому з радістю прогулялась вулицями. Травень розмалював світ новими барвами. Цвітуть жасмин, шипшина, іриси і багато іншого.
After about 10 minutes I found myself near my favorite old wooden church. It was like meeting an old friend. I have been here several times lon time ago. And I wrote about this place here, on Hive.
Wooden temples of Ukraine are universal and each region has its own characteristics! The most majestic and tall wooden temples were built by the Cossacks in central Ukraine, trying to replicate brick architecture in wood. In our region, in the West, people built low squat churches, but they are very cozy.
Якихось 10 хвилин і я опинилася біля моєї улюбленої дерев'яної церкви. Таке враження що зустріла старого друга. Я бувала тут калька разів, але трохи давно. Я писала про це місце тут, адже торік теж ремонтупила машину і мала нагоду сюди завітати...
Дерев'яні храми України є універсальні і кожен регіон має свої особливості! Найбільш величні та високі дерев'яні храми збудували козаки у центральній Україні,намагаючись у дереві повторити муровану архітектуру. У нашому ж регіоні, на Заході люди будували невисокі приземисті церкви, зате вони дуже затишні.
Оця церква датована 1697 роком і на жаль зараз закрита. Тут відбувається служба двічі на рік. Можливо колись я потраплю всередину.
Біля церкви росте старезний клен та стоїть кам'яний хрест. Чимось вони схожі...
This church dates back to 1697 and is unfortunately now closed. A service is held here twice a year. Maybe someday I'll get inside.
An old ash tree grows near the church and there is a stone cross. They are somehow similar...
Я сиділа просто на дерев'яній балці на підлозі веранди церкви. Легкий вітерець і тиша. Добре тут... Час летить непомітно.
Я мала відповісти людям у соцмережах, тому трошки зависла в інтернеті. Аж тут на кінець прогулянки мене чекав сюрприз. Я якраз розмовляла зі знайомою про нашого спільного підопічного котика, який зараз проходять лікування і шукає дім. Аж тут раптом біля входу в церкву з'явився точно такий же котик, ніби брат близнюк Сніжка.
Він з радістю дозволив себе гладити та катулявся по дерев'яній долівці... У нього був непоганий настрій!
I just sat on a wooden beam on the floor of the church porch. A light breeze and silence enveloped me. It's good here... Time flies imperceptibly.
I had to respond to people on social networks, so I hung up a little on the Internet. A surprise awaited me at the end of the walk. I was just talking to an acquaintance about our mutual ward cat, who is currently undergoing treatment and looking for a home. Then suddenly, at the entrance to the church, exactly the same white cat appeared.
He happily allowed himself to be stroked and rolled on the wooden floor... He was in a good mood!
And in a few minutes I was at the car. And we went home, admiring the views of Voronyaky hills and Olesko town. But that's another story... Thanks for your visit and support!
А за кілька хвилин я вже була біля машинки.І ми поїхали додому, милуючись краєвидами Вороняків та Олеська... Та це вже інша історія... Дякую за а ваш візит і підтримку!