І знову велика повітряна тривога. Великою називаємо тоді, коли половина України або вся знаходиться під загрозою ракетних ударів чи безпілотними бомбами у вигляді літаків малих розмірів, зазвичай вони іранського виробництва.
Безпілотні літаки не така складна річ для збиття, але дуже дорога для збиття нашими протиповітряними силами. Безпілотник доволі дешевий засіб для пошкоджень військової та цивільної інфраструктури, та доволі швидко виробляється у великих кількостях, якщо налагодити конвеєрне виробництво. Якщо витрачати на ці дешеві засоби коштовні ракети чи снаряди, які є дефіцитними на певні засоби, то в економічній доцільності перевага на ворожих безпілотниках. От для прикладу, якщо дешевий російський безпілотник зіб'є дорога українська ракета, то перевага у ціні та ефективності на дешевому російському безпілотникові. Якщо російський безпілотник не зіб'є дорога українська ракета, а він завдасть шкоди дорогому енергетичному обладнанню, то витрати будуть на відновлення та втрати від економічних витрат ланцюжків пов'язаних з діяльністю бізнесів та виробництва товарів та послуг ще більші. Тому, доводиться збивати ці безпілотники дорожчими ракетами, аби мати менші втрати за можливу шкоду при влучанні в економічно важливі та соціальну інфраструктуру. Але частково й ця проблема вирішена мобільними групами, які вміло виявляють та збивають безпілотники та навіть ракети зі стрілецької зброї, а саме кулеметів та автоматів. Є такий тип вогню, як загороджувальний вогонь. Коли безпілотник чи ракета залітає у стіну із куль, яку завчасно утворюють стрільці зі свого кулемета чи кількох автоматів. Ціна кулеметів та патронів дешевша за ціну безпілотника та ракет. Але тут треба мати розвідувальні та інші дані для перехоплення цих повітряних цілей, що не є доступним та можливим без системного підходу та відповідної апаратури для виявлення.
Фотографія з https://alerts.in.ua/