Київ мав урочистий вигляд. На його вулицях, вкритих снігом, було святково і приємно. Старовинне місто, зогріте поколіннями, і тепер під снігом було затишне і тепле. Далеко, на суворих фронтах мерзли і вмирали його сини, а воно байдуже провадило своє безтурботне життя. /// Можна так подумати пройшовшись чи проїхавшись однією з центральних вулиць міста. Але це написав Гео Шкурупій 100 років тому в романі "Жанна-батальонерка". Зараз українські видавці активно перевидають українських авторів початку ХХ століття і одними з бестселлерів є романи, пов'язані з Києвом. Окрім вже згаданого Шкурупія, це романи Домонтовича, "Місто" Підмогильного (напевне, найпопулярніший твір, який одразу пропонує багато видавництв) та його ж "Невеличка драма", "Записки Кирпатого Мефістофеля" Винниченка. Внаслідок повномасштабної війни, почуття меншовартості зменшилось, градус ксенофілії знизився, а орієнтація на "старшого брата" була зруйнована вщент. Багато українців відкривають для себе свою ж історію.
Для тих, хто ще не зовсім занурився в минуле, гарним варіантом пізнати Київ краще - буде книга "Столиций Київ. Як вовала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому", авторства Тетяни Швидченко, Надії Харт та Діани Андрієвської, що нещодавно вийшла у видавництві "Стилет і Стилос".
Книга складається з трьох частин: Київ мистецький (Ті, що несли щит), Київ войовничий (Ті, що несли меч) та Київ літературний (Ті, що несли вінець). Окрім загальновідомих постатей Петлюри, Скоропадського, Коновальця, Донцова, Маланюка, Підмогильного, Курбаса, Шкурупія, Рильского - для переважної більшості читачів будуть і нові імена. "Столиций Київ" містить числені фотографії та ілюстрації, що робить це видання не лише інформаційним, а й подарунковим. На відміну від багатьох путівників чи довідників, які доводилось бачити, тут - легкий та ціквий стиль текстів. Достатньо цікавих історій та цитат, і що найбільш сподобалось - є конкертні адреси, де жили ці військово-політичні чи культурні діячі, або літературні персонажі. Тому для когось це буде путівник вулицями Вічного Міста, а для когось - антологія і дороговказ для наступного дослідження власної історії.