My dear foreign readers! I appreciate you, and today to read these thoughts, 💞
Рідкісна мить відпочинку і затишшя. Нехитрий сніданок на подвір'ї.
Хлопці минулого тижня покосили врешті весь сад. Щороку це відбувається доволі пізно... Я ніби вдруге народжуюсь на світ, коли врешті джунглі зникають і цивілізація перемагає хаос.
Волохаті теж на місці, радіють кожній миті свого кошачого життя.
A rare moment of rest and calm. Simple breakfast in the yard.
The boys finally mowed the entire garden last week. Every year it happens quite late... It's like I'm reborn into the world, when the jungle finally disappears and civilization triumphs over chaos.
Hairy ones are also in place, enjoying every moment of their feline life.
Звечора і вночі повітряні тривоги... У п'ятницю ввечері був приліт по Дніпру...
Троє загиблих... Вранці знову по Одесі. Пожежа. Щойно ще про Чугуїв прочитала, там потрапило в житловий будинок. Вінниця досі в голові. Харківщина, Донбас, вибачте, не встигаю за цими жахливими новинами, гублюсь у фактах і смертях людей... Але після прильоту по Вінниці знову стараюсь виконувати правила повітряної тривоги і "докучаю" рідним, які в місті.
Міщани в більшій небезпеці, ніж я. Але у моєму лісі дві величезні вирви від вибухів.
Air alarms in the evening and at night... On Friday evening there was a flight over the Dnieper...
Three dead... In the morning again in Odesa. Fire. I just read more about Chuguiv, and got into an apartment building there. Vinnytsia is still in my head. Kharkiv region, Donbas, I'm sorry, I can't keep up with these terrible news, I'm lost in the facts and the deaths of people... But after arriving in Vinnytsia, I'm trying to obey the rules of the air alert again and "teasing" my relatives who are in the city.
The townspeople are in more danger than I am. But in my forest there are two huge gashes from the explosions.
Поки п'ється кава, доти добре. Зелений колір заспокоює і ця приємна прохолода чомусь нагадала мені ранню осінь. Зазвичай вона приносить такий легкий і світлий смуток за минущим літом. Але цьогоріч смуток матиме інші барви. Наш світ розколовся вдруге. Вперше це було у 2014. А тепер будемо міряти життя на до і після 24 лютого.
Маю поїхати на кілька днів, але не хочеться... Бо тут так добре.
As long as the coffee is being drunk, so far so good. The green color is soothing and this pleasant coolness for some reason reminded me of early autumn. Usually it brings such a light and bright sadness for the passing summer. But this year sadness will have different colors. Our world has split for the second time. The first time was in 2014. And now we will measure life before and after February 24.
I have to go for a few days, but I don't want to... Because it's so good here.
Stay with Ukraine! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦