Глибокий преглибокий. Навіть камінець датований є. Правда вже майже неможливо роздивитись дату, та й історію походження цієї дати вже нікому повідати. Один старожил лишився 93 роки, та й той тільки історію про, як він каже, Німещину, розказує. Та й більш нічого випитати неможливо.
Колодязь той, ще як я маленька була, для мене був цілою історією з випробовувань, адже це єдине в селі джерело питної і технічної води: тоді такого поняття взагалі не було - треба прати, готувати, мити, - до колодязя за льодяною водою.
Я дуже боялась висоти - а колодязь глибокий, щоб набрати воду треба було акуратно відчепити прив'язане відро, і спустити його донизу. І все б нічого, якби те відро не було величезним, і якби воно висіло хоч трішки ближче.....і сьогодні, через стільки років, я не ходжу сама по воду, тільки з кимось, наприклад зі своєю донькою, якій розказую історії про те, як тут колись вирувало життя...
