Вчорашній досвід відсутності вільного часу мотивував почити день з написання статті. Чому? Хтозна чи буде вільний час зробити це на протязі дня, а я дуже люблю виконувати заплановані справи. Можливо це гарна якість, хоча цей своєрідний перфекціонізм значно ускладнює життя.
Аналізуючи своє життя, я можу об’єктивно виділити в ньому два періоди. Період пофігізму і нездорового перфекціонізму. Що в першому, що в другому випадку є маса недоліків. Звісно бувають моменти, коли пофігізм може врятувати від багатьох негаразд і проблем, і бувають моменти, коли дуже приємно насолоджуватись результатами перфекціоністського відношення до поставлених завдань. Але, значно частіше трапляються негативні наслідки цих крайностей.
Із написаного вище напрошується висновок, що “золота середина”, яку дуже влучно можна порівняти із лезом бритви (аналогія Івана Єфремова), ідеальний варіант вирішення будь якої ситуації.
Але, чи просто знайти цю “золоту середину”? Думаю, навіть в цьому питанні все відносно, адже для когось це дійсно може бути досить проста справа. Особисто я тільки дійшов до розуміння, що життя, робота, відпочинок і інші аспекти за принципом “золотої середини” - шлях до гармоні (гарне, модне слово, чого б не використати). Розуміння вже є, залишилось усвідомлено використовувати в житті як орієнтир по шляху.
Дякую за увагу. Carpe diem. Успіху Вам!
Thank you for listening. Carpe diem. Good luck to you!