Привіт друзі, сьогодні зранку я нарешті прокинувся по будильнику та мав майже півтори години вільного часу до того, як прокинувся син. Дружина, повинна була прийти з чергування значно пізніше. Я, з радістю, використав час на роздуми підчас медитуванняя та подарував тілу суставну розминку та сурью намаскар. Після розминки тіла я перейшов до розминки мислення (якщо взагалі це можливо), взявши ручку та записник і на протязі кількох хвилин записував свою вдячність. Щоб, збільшити емоційну значимість події все це я робив у напівтемряві під світло аромасвічки. Признаюсь, це було круто.
Під час такого ранкового ритуалу я знову захотів почати писати, згадав про веснянню практику починати день з 300 сліві до фото, яка заходила досить непогано. Відкрив редактор, вибрав фото, обробив його і в той процес, коли вже збирався написати перші слова почув: “Папа, йди до мене, я вже проснувся”. Звісно після такої фрази, письмо відійшло на другий план (напевно вставати потрібно ще раніше, щоб встигнути все.
Темою для сьогоднішнього повідомлення я вирішив обрати ілюзорність тих образів, що нас оточують. Відразу хочу зазначити, що це лише мої думки і я ні в якому разі не претендую на правоту останньої інстанції. Перед тим як сприймати щось на віру, аналізуйте, перевіряйте і ще раз аналізуйте.
Звідки така дивна тем - “Ілюзорність образів, що нас оточують”? Не маю бажання вдавати в метафізичні чи езотеричні “знання”. Просто, на прикладі фото ось цього, мого авто, наглядно продемонструю наскільки образи можуть перебільшувати, викривляти реальність задурюючи голови людям.
Це моя машина, я бачу її практично кожного дня. За всі 5 років, що вона в мене, я ніколи не сприймав її такої гарною, якою вона є на цьому фото. Ось такий простий приклад того, як невелика обробка та вдале фото змінюють реальність. Хоча, наскільки реальна наша реальність :) ?
Дякую за увагу. Carpe diem. Успіху Вам!
Thank you for listening. Carpe diem. Good luck to you!