Картинка – кадр з фільму "Лобстер":
Цей фільм – театр-абсурду та антиутопія, що розповідає про парадоксальне суспільство майбутнього, в якому засуджуються самотні люди. У фільмі багато маячні сивої кобили, і одночасно є безліч цікавих і незвичайних зерен для роздумів.
Уточнюючи (порівняно із заголовком публікації): тому, хто не знайшов собі пару або залишився без пари (наприклад, внаслідок розлучення або загибелі партнера) загрожує не зовсім смертна кара, а перетворення на тварину (у тому випадку, якщо нового партнера не буде знайдено протягом 45 днів).
Можна навіть обрати самому, в яку тварину ви хочете бути перетвореним! Тому найгірші варіанти, в принципі, не загрожують.
Головний герой фільму Девід (Колін Фаррелл), втративши дружину, потрапляє до в'язниці для одиноких людей, яка називається "Готель". Тут збирають як чоловіків, так і жінок, які, спілкуючись між собою протягом півтора місяця, мають обрати собі нових супутників життя саме серед інших таких самих арештантів. Проблематичність полягає в тому, що всі є в певному сенсі невдахи – або мають фізичні вади, або проблеми з психікою, тому не дуже приваблюють один одного.
Вже на першій співбесіді при вступі в "готель", головного героя запитують, на яку тварину його перетворити, у разі його провалу в найближчі 45 днів? Він вибирає стати лобстером, чим дивує своїх кураторів... І я теж у цей момент подумав: "Якщо вже потягнуло в море, чому б не косаткою? Можна хоча б тотально домінувати, жерти всіх, кого захочеш, і при цьому не побоюватися, що на тебе подадуть у поліцію!" Але Девід так ґрунтовно аргументує, чому хоче стати саме лобстером, що його слухачі погоджуються, що в цьому явно щось є.
Картинка – лобстер в природному середовищі:
Звичайно, ситуація глибоко утопічна і є інверсією нашого реального сучасного суспільства, в якому, навпаки, через перенаселення Землі, можновладці проводять явний або прихований геноцид, з метою скорочення населення: щоб люди або вмирали раніше, або не створювали пари (або ж не розмножувалися з інших причин).
Але якою може бути зворотна сторона медалі, інвертований геноцид, метою якого була б навпаки інтенсифікація розмноження, навіть примусовим чином? Щось на зразок цього і намагається показати (нерідко скочуючи в чорний гумор) фільм "Лобстер".
До речі, те, що заявляють у трейлері до фільму "запаморочливо смішно" – брехня та фантазія. Гумор настільки чорний, що навіть не смішно, моментами це рівень трешу. Щоправда, треш "заганяють" із благою метою: змусити глядача подумати глибше. Місцями це виходить у режисера блискуче, а подекуди дуже паскудно і неадекватно.
У будь-якому випадку фільм створювався не поверхово, але дуже продумано. Якщо на стіні висить рушниця – вона потім обов'язково стріляє. Все не просто так, у все намагаються вкласти свій підтекст і кілька варіантів інтерпретації.
Картинка – кадр з фільму "Лобстер":
✍ Богдан Карасьов.